Харків’яни про безхатніх тварин: запит на нові підходи?

Харків’яни про безхатніх тварин: запит на нові підходи?

UkrSocStandart завершив комплексне дослідження “Ставлення харків’ян до проблеми безхатніх тварин у Харкові”. Мета дослідження полягала у всебічному і ґрунтовному аналізі проблеми безхатніх тварин в місті і пошуку шляхів її вирішення. На першому етапі робіт було проведено збір 30 експертних інтерв’ю з ветеринарами, юристами, держслужбовцями, журналістами, зоозахисниками, вченими тощо. На другому етапі – фокус-група з місцевими жителями (у складі 12 осіб). На третьому етапі – масове опитування (940 харків’ян).

Методологія

Дослідження представляло собою вуличне опитування осіб від 18 років і старше на території 38 територіальних локацій в місті Харкові. В ході польового етапу, який проходив 30 травня – 5 червня, було зібрано 972 інтерв’ю, 940 з яких лягли в основу триступеневої квотної вибірки. Квотою на першому рівні відбору виступили адміністративні райони міста, квотами на другій ступені – локації, квотами на третій – стать і вік респондента, а також тип забудови (приватне домоволодіння або багатоквартирний будинок). Довірчий інтервал (похибка вибірки) еквівалентний показнику 3,2%, адекватному для випадкових вибірок аналогічного розміру.

Основна мета цього етапу дослідження полягала у всебічному вивченні ставлення жителів Харкова до різних аспектів проблеми безхатніх тварин в місті, і зокрема до можливих методів контролю чисельності безхатніх собак.

Завдання етапу полягало в тому, перевірити висунуті за підсумками експертного опитування і фокус-групи гіпотези.

Результати дослідження

  • Чи є у Вас домашні тварини і які?

Як можна бачити з розподілу, понад третини опитаних є власниками котів, 23% – власниками собак. Разом на частку власників котів і собак приходиться 59,2% опитаних. На частку власників будь-яких інших тварин – трохи більше 10%. Лише близько чверті опитаних надали зрозуміти, що ніколи в житті не тримали тварин (діаграма 1). Отриманий розподіл загалом відповідає результатам аналогічних досліджень в інших великих містах України і країн СНД.

  • Чи належать Ваші тварини до породистих або не належать?

Результат показує, що для значної частини аудиторії чистопородність вихованця має значення. Не менше половини власників тварин вказали, що їх вихованець (або вихованці) належать саме до породистих (діаграма 2). Це не дуже позитивний результат в контексті надій фахівців і обивателів на прилаштування максимальної кількості безхатніх тварин.

 

  • Як у Вашому домі з’явилася тварина в останньому випадку?

Не менше половини людей, що віднесли себе до власників тварин, надали зрозуміти, що за появу вихованців в їхньому будинку їм або не довелося платити зовсім, або їм довелося заплатити за це символічну суму (діаграма 3). За різними оцінками, частка таких власників варіюється від 50 до 55%. Це частково свідчить про великий обсяг аудиторії, яка може підпадати під програми по прилаштуванню домашніх тварин.

  • Чи стерилізовано Вашу тварину?

Лиш кожний третій респондент, кого зачепила тема стерилізації, вказав на те, що його тварину стерилізовано. Ще близько 6% повідомили, що в їхній сім’ї є як стерилізовані, так і не стерилізовані тварини (діаграма 4).

 

 

 

 

  • Як мають поводитись власники домашніх тварин у питанні їх розмноження

Менше 40% опитаних обрали варіант «перешкоджати розмноженню і по можливості стерилізувати» або «контроль процесів розмноження», що теж підтвердило раніше зроблені припущення (діаграма 5).

 

 

 

 

  • Як ви ставитеся до практики евтаназії по відношенню до невиліковно хворої тварини?

Результати дозволили підтвердити раніше висунуту гіпотезу про те, що в ситуації, коли тварина хворіє на невиліковну хворобу, більшість людей оберуть застосування евтаназії. В якості “меншого зла” (діаграма 6).

 

 

 

 

  • Якою мірою Ви берете участь у допомозі безхатнім тваринам?

Згідно дослідження, питання про допомогу безхатнім тваринам ділить харків’ян навпіл (діаграма 7). При цьому більшість тих, хто визначив свою участь в допомозі безхатнім тваринам, охарактеризували це як допомогу у прокормі. Істотно менша кількість допомагає тваринам обзаводитися новими господарями.

 

 

  • Які основні причини появи безхатніх тварин?

Як і передбачалося, основною причиною появи безхатніх тварин на вулицях самі харків’яни визначають безвідповідальність господарів (діаграма 8).

 

 

 

 

 

  • Як Ви сприймаєте перебування на міських вулицях зграй безпритульних собак?

Харків’яни сприймають безхатніх собак на вулиці та зграї безхатніх собак на вулиці зовсім по-різному. Другий варіант для них набагато менш прийнятний. Дані опитування це підтвердили – хоча сумарно частка варіантів «нейтрально» і «негативно» склала 52,5% відповідей, найбільш популярним варіантом все ж був варіант «вкрай негативно» (діаграма 9).

  • Чи мали Ви коли-небудь неприємності/незручності через безхатніх собак?

Отримані відповіді необхідно сприймати як апеляцію респондента до його минулого досвіду. Саме тому, стикнувшись хоча б раз у житті з неприємностями через безхатніх собак, люди, скоріш за все, будуть пам’ятати про це довго.

 

 

 

 

  • Як змінилася кількість безхатніх собак за останні кілька років.

Результати опитування підтвердили гіпотезу, зроблену за підсумками фокус-групи: на думку більшості опитаних, бездомних собак за останні роки стало менше (діаграма 11).

 

 

 

 

  • Як для міста буде правильніше контролювати чисельність безхатніх собак.

Як показало дослідження, навіть серед п’яти можливих моделей регулювання чисельності безхатніх собак, не знайшлося такої, яка сприймалася б як ефективна переважною більшістю харків’ян. Високі показники отримали варіанти з частковою евтаназією (по відношенню до безнадійно хворих або важко соціалізованих особин). Лише варіант «вилов і усунення будь-якими доступними місту засобами» можна відкинути як свідомо непопулярний (діаграма 12).

  • Який з варіантів регулювання чисельності безхатніх собак Ви вважаєте більш ефективним / гуманнішим / правильним для міста?
Таблиця 1. Варіанти …эфективним гуманним правильним
1 вилов і усунення гуманними методами (усипляння) після закінчення певного терміну всіх особин, для яких не знайшлося нових господарів і місця в муніципальному притулку 68,7% 15,3% 38,3%
2 вилов і стерилізація всіх відловлених тварин з подальшим поверненням їх на місце вилову 31,3% 84,7% 61,7%
ЗАГАЛОМ 100% 100% 100%

Очевидно, що, на думку більшості харків’ян, зменшення кількості вуличних собак, може бути пов’язаним із застосуванням Варіанта 1 – методу безповоротний вилов (БВ). Також, на думку більшості, метод вилов – стерилізація з подальшим поверненням на місце вилову (ВСП) є більш гуманним. Це також підтвердило гіпотезу про наявність запиту в харків’ян на методи, не пов’язані з масштабним застосуванням евтаназії. Моделюючи ситуацію вибору з усього двох варіантів – програмою БВ та програмою ВСП, можна бачити, що майже 62% висловилися на користь другої з програм.

  • Як Ви ставитеся до дій догхантерів?

Істотна частина опитаних не змогла визначитися з відповіддю, очевидно, не розуміючи значення слова «догхантер». Проте, розподіл решти варіантів показує, що дії таких людей схвалює мізерно малий відсоток опитаних (діаграма 13).

 

 

 

  • Як ставитеся до ідеї посилити відповідальність власників домашніх тварин за неналежний нагляд?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ключовий висновок:

  • Свідомість пересічних громадян щодо проблеми поводження з тваринами є дуже стереотипною. Особливо наочно це проявляє себе у питанні репродуктивності вихованців.
  • У свідомості обивателів основна відповідальність за збільшення чисельності безхатніх тварин на вулиці лежить на недбайливих господарях домашніх тварин.
  • Жоден з методів контролю чисельності безхатніх собак, які стоять на порядку денному – ані метод ВСП, ані метод БВ не сприймаються більшістю городян як компромісний. З одного боку є запит на застосування евтаназії в обмеженому обсязі і лише по відношенню до безнадійно хворих і несоціалізованих особин. З іншого боку статистична більшість городян не хотіла б мати справу на вулицях міста зі зграями безхатніх собак. В результаті найбільше відповідей припадає на частку гіпотетичної моделі, за якої здорові тварини, що не становлять загрозу для соціуму, за відсутності потенційних господарів мають передаватися до приватних притулків.
  • Сприяння з боку влади відкриттю приватних притулків найвірогідніше зустріне широку суспільну підтримку.

Денис Под’ячев, керівник проектів UkrSocStandart:

Хоча більшість харків’ян визнають саме метод БВ більш ефективним регулятором чисельності поголів’я безхатніх собак у порівнянні з ВСП, ми виявили у свідомості жителів міста сильний запит на пошук більш гуманних рішень з контролю чисельності безхатніх собак. Саме це змушує харків’ян в ситуації вибору між БВ та ВСП (за їхніми уявленнями – ситуації вибору «меншого зла») визначатися на користь другої моделі, адже вони вважають її більш гуманною.

На наш погляд, такий стан речей зумовлений саме тим фактом, що застосування БВ дійсно дозволило помітно скоротити чисельність безхатніх собак. Проблема безпритульних тварин в очах городян на даному етапі полягає не стільки в необхідності зменшувати поголів’я безхатніх собак, скільки в пошуку більш оптимального та гуманного вирішення питання про подальший спосіб контролю за їх чисельністю.

 


Денис Под'ячев

маркетолог, социолог, политолог

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *