Зовнішньополітичний курс очима харків’ян (жовтень 2013 р.)

Зовнішньополітичний курс очима харків’ян (жовтень 2013 р.)

З 25 вересня по 18 жовтня в місті Харкові було проведене соціологічне дослідження. Воно складалося в опитуванні громадської думки на тему «Зовнішньополітичний курс України очима харків’ян».

Методологія

Дослідження являло собою експрес-опитування та складалося в вуличному анкетуванні в 34 пунктах найбільшої прохідності. Квотна вибірка налічувала 800 жителів міста віком від 16 років. Респонденти були розміщены пропорційно чисельності населення в усіх 9 адміністративних районах міста. Квотами виступили стать і вік.

Мета дослідження полягала в тому, щоб за допомогою масового опитування вивчити переваги харків’ян щодо питання “зовнішньополітичний курс України” в контексті інтеграції.

Завдання дослідження полягали в тому, щоб вивчити:
• зовнішньополітичний курс – загальні кількісні показники кожної з переважаючих моделей вектора;
• портрет прихильників кожної з основних моделей зовнішньополітичного курсу (інтеграція в ЄС, інтеграція в Митний союз, самостійний шлях розвитку).

Гіпотезою дослідження виступило припущення про те, що питома вага прихильників інтеграції в Митний союз (МС) не надто сильно переважає над часткою прихильників євроінтеграції.

Основне питання в анкеті звучав так: «Зараз на порядку стоїть питання про інтеграцію України в міжнародні об’єднання, такі як Євросоюз і Митний союз. Який шлях більш правильний для України? ». Він передбачав 5 варіантів відповіді:

  • інтеграція в Євросоюз (ЄС);
  • інтеграція в Митний союз (на чолі з Росією);
  • не потрібно нікуди інтегруватися, потрібно йти власним шляхом;
  • інше;
  • важко відповісти.

Результати

Більшість харків’ян вважає правильнішою інтеграцію України в Митний союз. Такий варіант відповіді обрали 34,1% респондентів. Однак їхня думка не є переважною. Прихильників зближення з ЄС виявилося 23,9%, а прихильників «власного шляху» – 21,8%. Ще 1,8% респондентів вибрали варіант «інше», а 18,4% не змогли дати відповідь. Причому варіант «інше» найчастіше передбачав «багатовекторність».

 

 

 

 

 

 

 

 

Частотний розподіл респондентів виглядає таким чином. В ЄС – 191, В ТС – 273, не потрібно нікуди інтегріроватся – 174. Інше – 15, важко відповісти – 147.

Як видно з частотного розподілу, прихильники інтеграції в Митний союз хоч і складають в Харкові більшість, але ця більшість не переважна. Багато в чому це обумовлено тим, що прихильників євроінтеграції виявилося не набагато менше – приблизно на 10%. Був також отриманий високий показник супротивників взагалі якої б то не було інтеграції і тих, кому важко з відповіддю. Високий показник, як на ті, так і по іншим слід пояснювати складністю і неочевидністю питання про зовнішньополітичну інтеграції.

Розподіл думок за статтю, віком, району та роду занять

Думка харків’ян показала залежність від віку. Так, респонденти віком до 35 років більш прийнятним курсом для країни вважають вступ до Євросоюзу. У людей 36 років і старше більше підтримки набирає варіант «інтеграція в Митний союз (на чолі з Росією)». Залежить від віку респондента і відсоток тих, кому важко визначитися з відповіддю. У респондентів у віці 16-45 років відсоток рівномірно показує себе в проміжку 22-25%. У людей старше 46 років він проявляє себе менше. Не можна не відзначити і стабільність показника «нікуди не потрібно інтегруватися». Він відзначається практично у всіх вікових когорт. Це вказує на наявність стабільного запиту на якийсь ідеальний варіант розвитку сильної національної держави Україна. Котра не залежить від необхідності жертвувати частиною суверенітету в ім’я збереження своєї політичної і економічної незалежності.

Статевий склад отриманої вибірки складався з чоловіків і жінок майже в рівних частках. На цьому тлі виявилося помітно, що жінки частіше вибирали варіант з євроінтеграцією. Респонденти з числа чоловіків статистично частіше схильні були називати варіант з Митним союзом або третій варіант (нікуди не потрібно інтегруватися). Жінки частіше схили були утруднятися з відповіддю.

Розподіл думок за районом проживання та родом занять

Залежно від району проживання респонденти розподілилися наступним чином. Такі райони як Дзержинський, Ленінський, Жовтневий і Московський показали в прихильність до одного варіанту. А саме – «інтеграція в ЄС». При цьому в Московському районі варіант «нікуди не потрібно інтегруватися» мало не перевищив проєвропейський варіант. У Київському районі варіант «в Митний союз» вибирали частіше, ніж варіант «в ЄС». Однак, ще частіше вибирали знову ж варіант розвитку третім шляхом. Солідний показник прихильності до третього шляху зафіксований і в Дзержинському районі.

Респонденти з незакінченою вищою та з повною вищою освітою дещо частіше вибирали варіант відповіді «в Євросоюз», на відміну від людей із середнім і неповною середньою освітою.
На закінчення варто відзначити, що варіант «в ЄС» трохи більш популярним виявився серед харківських студентів, домогосподарок і тимчасово безробітних. Варіант «в ТС» – у пенсіонерів, керівників підприємств і службовців. А ось фахівці гуманітарного / технічного профілю, куди відносяться, наприклад, вчителі та лікарі, керівники відділів, підприємці та робітники або не змогли визначитися однозначно.

Ключовий висновок

На думку Дениса Под’ячева, керівника проектів компанії «Український соціологічний стандарт», «за лічені тижні до саміту ЄС у Вільнюсі проведене опитування серед харків’ян показало, що для мешканців першої столиці питання зовнішньополітичного курсу залишається дискусійним. У той же час статистично переважає варіант «інтеграція в Митний союз» (34%) міг би в Харкові набрати і більше прихильників, враховуючи що місто розташоване на Сході країни і близьке до кордонів з РФ ».

 


Денис Под'ячев

маркетолог, соціолог, політолог

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *